МОЛИТВА

(під впливом ходьби…)

 

Олександру Мусійовичу з пошаною і

вдячністю за неоціненно добрі діла,

за підтримку і чуйність, за красу душі і з

побажанням здоров`я і щастя.

 

    

Ніч… не сплю… і фіранка дарує повітря.

Крізь вікно я дивлюсь, як по небу мандрують зірки.

Там, де мрії мої, відшукали, напевно, обіття,

і комусь, може бути, там душу зігріли вони...

 

Там немає війни. Там не плачуть сполохані діти.

Там не гинуть батьки. І не стогнуть від болю серця.

Боже правий, скажи, скільки ще за гріхи нам платити?

І коли вже все горе земне полетить в небуття?

 

Хочу вірити, ти, не покинеш дітей України,

подаруєш нам вільне, заможне і гідне життя.

Щоб в любові і вірі в країні родилися діти,

і могли будувати для себе своє майбуття.

 

Я молюся тобі, в ніч різдвяну чарівну, величну,

я прошу тебе, Боже, врятуй Україну мою!

Не дозволь ворогам зруйнувати і знищить навічно,

її волю і славу і велич, здобутих в бою.

 

Вірю я, ця молитва до тебе, мій Боже долине,

ти почуєш її, як молитви усіх матерів.

Ми не гірші за всіх: затули, захисти і не кидай,

ми віддячим тобі, народивши прекрасних синів!

 

Хай воскресне земля, поховавши всі сльози і біди.

Хай сади зацвітуть, і на луках буяє трава.

Хай здорові ростуть і мужніють щасливії діти.

І забудуть навік це жахливе поняття – війна!

 

 

                                                                   /Деряжна Катерина. 2016 01 08; з 02:00 до 3:00/