Щиро вітаємо Миколу Андрійовича з визначним досягненням! Не кожному пощастить дійти на дистанції життя до такої позначки - у Вас це вийшло чудово! Таке ще треба заслужити! Багато років Ви були, і на сьогодні залишаєтеся, зразком як треба жити і бути Людиною! Ви - щаслива людина: реалізували відомі три заповіді справжнього чоловіка: дім, сад, син… та ще й дружина з дочкою! Немає сумнівів, що всі, кому Ви зустрілися на життєвому шляху і надали практичну допомогу, або правильну пораду - щиро раді, що Ви сьогодні як і колись в строю! Здоров'я Вам на многая літа і всього самого доброго в додачу, а члени ФЕДЕРАЦІЇ ХОДЬБИ, для яких Ви - як маяк на березі, мітка і орієнтир на дистанції життя, рівняються на Вас, беруть з Вас приклад і карбують крок під Вашу пісню!

Вітаємо пана Миколу!
Що мудро і довго живе,
Що рук не складає ніколи
Щодня пізнає щось нове!
 
Цікаву професію вибрав
Любив як дружину свою!
Але й до поезії линув, 
В роботі він жив як в бою!
 
Себе гартував до морозів, 
а потім прийшов до Шимка,
узгодивши тіло і розум,
придумав він марш ходака.
 
Бажаємо Вам від душі
Здоров`я і радості й сили.
Бадьорі писати вірші
І ноги щоб легко носили!

Вірш М.Симоненка

"І подибав дід в спортсмени"
 
Лежу якось на дивані, читаю газети:
Про політиків брехливих, про пусті проекти.
Ліві собі мітингують, депутати б’ються 
Тимошенко й Янукович в президенти пнуться. 
Комуністи репетують: «Україна гине, 
НАТО й Янкі окупують, голод в Україні!».
Гидко стає як читаєш тії побрехеньки, 
Дуже сумно, болить душа за Вкраїну-неньку.
Вже націлився жбурнути тую писанину 
Як подалі із очей своїх в сміттєву корзину!
Раптом бачу, у куточку, маленьку об’явку:
Хочеш бути здоровеньким? Завітай до парку!
Прочитав,повеселішав, зразу легше стало 
Добрі люди в Україні роблять добру справу.
Справа дійсно непогана, сумнівів не має.
Та диван зручний, м’якенький, як магніт тримає.
Сатана на вухо шепче: «Схаменися діду,
пригадай свої годочки, і куди ти лізеш?»
Але ходимо під Богом – на все його воля!
Тож схопився дід з дивану 
І подибав кульгаючи, шукати здоров’я!
На алеї юрба жвава, переважно літні 
А бадьорі та веселі – наче малі діти:
«Навчимо тебе ходити, спортивною ходьбою,
Будеш мати добрий настрій, та міцне здоров`я!»
Хто співає, хто танцює, якісь рейки носять 
А деякі, мати рідна! На ходулях ходять!
Зустрів тренер привітливий, стрункий, моложавий. 
Взяв за шкірку, делікатно, і в коло поставив. 
Роби діду з нами вправи - це розминка зветься 
Рухай тіло по команді, а не як прийдеться. 
Фотокартку,тобто пику, тримай тільки прямо. 
Крути булки, як модель та, ще й хвицай ногами. 
(Що до булок – то в науці так сідниця зветься).
Розім’ялись,розігрілись, перевели духа,
Починаємо ходити. О-о!.. Це вже наука!
Вік живеш і не до тями, що за хитра штука: 
тіло разом із ногою – пряме мов колода, 
наступаєш на п’яту, й маятником ходиш.
Руки ходять мов млинок – від носа за спину 
Крутиш стегна наче дівки, з тих що «пусти-вирвусь»
Отак крутиться планета, сходить і заходить, 
старий уже не кульгає – як молодий ходить.
Попав навіть на змагання – зайняв перше місце!
Бо змагався сам з собою – у своєму віці.
Отож любі однолітки Молодші і Старші 
Не відкладайте на далі, Приходьте до парку!!!